А ти не знаєш те, що я тебе кохаю
Ти з розуму звела мене
Своєю дивною красою
І це ніяк вже не мине
Це покарання, не почуття
І я страждаю знову
Втрачаю всі свої слова
Як бачу тінь твою раптову
Тебе кохати - тяжкий гріх
Всі кажуть – я пропаща
Але ж чому так серденько горить
Коли я бачу ту, що недосяжна?
Ту, яку я щиро полюбила
Яку забути неможливо
Цей хрест я змушена нести,
Аж поки не зникну з цієї землі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Дивна Пташка