анулю́ються мрії мої без оста́тку
бо ж
нІкому бу́де їх мріять без ме́не
збирав я букет дуже рідкісних квітів
і
все оглядаюсь
-
кому все це треба ?
чи буду радіть я
як світ цей загине
без мо́го засту́пництва
перед бога́ми
яких я знайшов таки́
пошуком довгим
вони мене кликали
й все вибира́ли
яким б лабіринтом мене випробо́вувать
щоде́нно щоно́щно я пе́р до них вго́ру
і
все віддалявся від про́стих людей
що жили буде́нно
і
однако́во так
любили свята́
та
плека́ли дітей
ніко́му із ни́х
Бо́г
не дуже й був тре́ба
й без ньо́го багато так тре́ба зроби́ть було́
у тім мотови́лі що перед очима
у ко́ждого
хто́ заповзя́вся пожи́ть було́
суєт суєта́
позасти́лані справами очі
у рабськім полоні тягну́ть непоси́льну шлею́
від “досвітніх вогнів”
аж до пру́жної темряви ночі
дріб’язко́во згорає останнє життя
ні про що́ _______________
ні за що́
_______________ назавжди́
піраміда обов’язків
з кожним дне́м
важча
і
вища
олов’я́ним солдатиком прямо іду́
криво їду
жжужу́ як та бджілка
що в вулик упе́рто прямує
і мед сво́го зте́ртого серця
додому
безси́ло на автопіло́ті
несе́
посміха́ючись в дзе́ркало за́днього ви́ду
бо́же пра́ведний да́й мені тро́хи ще си́ли
йти і їхати сте́жков що не́ю я їду і йду
я плачу́ лютій до́лі за все получе́нне
найвищу ціну́
болем серця мого́
що тріпо́че як пра́пор з дірка́ми від куль
світло сонця розго́йдує вітер
я їду додому
де
може
засну
і
присни́ться мені полохли́вий світа́нок
не такий як завжди́
а
з прише́стям волхвів і сивілл
і зоря́ ззнамену́є нове́
все пи́шеш ?
рука не встига́ ?
на ходу́ забува́ються фрази ?
і ді́йсно
їм ті́сно в твої́й голові́
з такими дурними руками
що втри́мать не го́дні те сло́во
що двічі не при́йде до тебе знізвідки сюди
з тобо́в зустрічаються очі
в них мо́рок чорніший за ніч
і болючіший пекла пекучого
павутинка та́ срібна
і
кра́пля роси́ в ній
при цім
знамену́ють що́ бу́де
іще́
один день
нам даро́вано
на́щось
усім
і
розве́рзнеться тьма́
бу́де спа́лах
засвітиться со́нцями світ
вспій відчуть його ве́лич
і
вічності
слід
н е й з д і с н е н н и й
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2025
автор: ХРЕСТОСЛОВ