А небокрай сміється чистотою,
Весняністю веселих невгавань.
Усмішкою зелено-золотою
Стирає біль від гіркоти страждань.
Цілують бджоли квіткові сердечка,
І пестить трави вітерець легкий,
Кладе пташина у гніздо яєчка,
І повнить душу аромат п'янкий.
23.02.1998
©Коломоєць Людмила Петрівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Людмила Коломоєць