"Сьогодні буду спамити селом!" -
Вона під відео у сторіз написала,
За вушком чухаючи котика з теплом,
А поруч пташка дуже гучно проспівала...
Ця пташка півнем народилася й жила,
Щоранку та щодня собі співала...
Вона частиною життя її була
Й будила зранку, коли Сонечко "вставало"...
Вона була щаслива у селі...
Зрання із півнями та Сонцем прокидаючись,
Йшла у садочок й там ходила по Землі,
Усим довкола, крок за кроком, надихаючись...
М'яка травичка під ногами килимком
Пом'якшувала їй її ходу...
Вона це відчувала та цілком
Була травичці вдячна за ту лоскоту,
Що відчувала, кожною ступнею,
Точніше - кожною клітиночкою шкіри,
Що вмить торкання обіймалася із нею -
З травичкою - відверто й дуже щиро!...
Вона ходила просто по садку
Та прислухалася до музики у просторі,
Що мала у собі мелодію легку,
Природню, ніжну, схожу чимсь на розповідь...
Та розповідь природи навкруги
Їй щось важливе у ту мить повідомляла...
Щось до Душі їй у ту мить і до снаги...
А вона слухала й садком собі гуляла...
© Сережа Мельник, 28.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Сережа Мельник