Іще ‘дин день війни, важких звитяг,
Гарячих сліз і молитов до Бога,
Але стоїть наш український стяг
Над полем, не засіяним ганьбою.
Стоїть на зло московії і тим,
Хто на Вкраїну зуби й кігті гострить,
Вона ж у ранах свіжих, непростих
Уперто шлях до Перемоги мостить.
Нерівний бій, але ж вона стоїть!
Навколо, мов хорти оскаженілі,
Держави, що впродовж кількох століть
На неї посягають-сатаніють.
Ці сторінки життя хоча й гіркі,
Та дух її не слабне ні на йоту,
У нім – безсмертний досвід козаків,
Що боронили волю для народу!
10.03.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Ганна Верес