Бажаю я, щоб лихо все
Минуло назавжди.
Хай буйний вітер віднесе
Його, його сліди
В безодню, в безвість, в небуття,
А замість нього хай
Лиш світлі думи й почуття
Нам принесе, що вкрай
Бажає мати кожен з нас, –
Дорослі та малі,
Допоки не минув наш час
Життєвий на землі,
Де ми родилися колись
І зараз живемо.
Бажаю я, аби лились,
Допоки не вмремо,
Вони, мов ріки, в нас щомить.
В них криється вся суть
Життя, яке крізь час летить.
Вони її несуть
Всім нам в цім світі кожен день.
Її збагнути слід
І кожному з людей лишень
Нести їх, щоб, мов лід,
Погані думи й почуття
Розтанули навік,
Щоб з добрими усе життя,
Увесь земний свій вік
Жили ми. Хай же буде так,
Бо так і має буть.
Нехай життя солодкий смак
Відчують всі! Цвітуть
Хай світлі думи й почуття,
Мов гарнії квітки,
Аби жили впродовж життя
Всього ми залюбки!
Євген Ковальчук, 01. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Євген Ковальчук