Кохання незвідані далі,
Бентежать, окрилюють душу,
Сховалась у давній шухляді,
Журба, що надпила отруту.
Витаєш мрійливо думками,
Бузок додає сподівання,
А млою з рясними дощами,
Десь ходить забуте страждання.
Поглянеш на сонячний промінь,
Й росу світанкову незвичну,
Немовби прийшов ти на сповідь,
Господню читаєш молитву.
Незримий відчується дотик,
Враз щезне давнішня образа,
І долі безмежні щедроти,
Зігріють теплом, як розрада.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2025
автор: liza Bird