Розпинають Україну
Америка й раша,
Не спиняють і руїни
Наміри ті вражі.
Удвох тепер розпинають
Ржавими цвяхАми,
Навіть серця не минають
Ці сучасні хами.
Вона ж кровію стікає,
Але не здається,
Тож з боліт лукавий каїн
Уже не сміється,
А покликав на підмогу
Купленого Трампа,
«Узаконить» аби море*,
Південь, Схід «відтяпать».
Повні гніву Трампа очі
Злим вогнем палають,
Світ кошмарять дні і ночі.
Всюди «Я», – волають.
Розпинають Україну…
Вона ж… тихо плаче,
Знає вдачу їх зміїну,
Ненаситні пащі….
То їм вдячності замало,
То не так одягся
Українець.
Світ дурманять.
Європо, отямся!
Роздивися та гарненько,
Хто твоя родина.
Чи не вона твоя ненька
У лиху годину?!
Розпинають Україну
Росія і Штати,
Крають душу їй чаїну,
Щоб на горло стати.
Та немає в світі сили,
Щоб її зламала,
Вона ж прапор жовто-синій
Впевнено тримає!
27.03.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2025
автор: Ганна Верес