ЗМОРШЕЧКИ

МАЙЄ  САФЕТ
Переклад  з  кримськотатарськоі  мови  -  
Галина  Литовченко

На  іхніх  обличчях  і  сонце,  і  вітер
відбитки  історій  та  доль  карбували.
А  скільки  минулих  ночей  безпросвітних
сум-тугу  та  сльози  в  собі  заховали.

Основа  основ  -  це  коріння  глибинне
так  вабило  завше  до  гір  і  до  моря.
Чом  стрілка  годинника  в  певну  хвилину
весною  спиняється  в  смутку  та  горі?

Чом  знову  збираються  хмари  тривожні  -
над  іхніми  скупчилися  головами?
Молю  тебе  щиро,  мій  праведний  Боже,
розвій  ту  тривогу  своіми  руками.

Віками  накреслені  знаки  на  лицях  -
у  рисочках-зморшечках  символи  бачу.
Від  них  доброта  промінцями  іскриться,
й  від  світлих  сердець  лине  сяйво  гаряче.

На  мудрих  обличчях  любов  і  задума,
як  гідності  приклад,  відзнака  як  Божа.
Та  все  ж  винуватцям  безмежного  суму,
що  в  поглядах  іхніх,  простити  не  можу.
2024

На  фото  20-х  років  минулого  століття  -  Бахчисарай,  вулична  торгівля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2025
автор: Галина_Литовченко