вислизає із жмень…

А  чи  дійсно  той  літопис  давніх  турбот

[b]А  чи  дійсно  літо́писи  давніх  турбот[/b]

Дотепер  не  читали  між  верб,
Щоб  не  знати  життя  всіх  таємних  істот,
Що  сідали  на  місячний  серп?  -
Як  тут  тихо  та  вогко  дарує  мотиль
Довгим  вудкам  веселий  танок,
Наче  в  ковдру  з  латаття  смарагдових  хвиль
Долучає  до  справжніх  зірок.

Очі  хижих  птахів  не  слідкують  за  ним,
Не  волає  від  смутку  олень,
На  трухлявих  пеньках  сяє  сріблястий  мох
І  павук  прослизає  між  жмень…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2025
автор: bloodredthorn