Обійду я стороною
Доленьку лиху.
Як не вийде, то до бою
Вдамся я, страху
Усього в собі позбавшись,
Вигнавши його,
Волі сильної набравшись,
З серденька свого.
Чуєш ти мене, недоле?
Я не здамсь тобі.
Щоб мені всміхнулась доля,
Я у боротьбі
Все ж таки тебе здолаю,
Щоб із нею жить.
Впевненість тверду я маю
В тім, що пощастить
Все ж мені, як не сьогодні,
То в інакший день.
А тебе я до безодні,
Де пітьма лишень,
Без жалю навік відправлю
Й лицарів міцних,
Як вартівників поставлю,
Щоб ти поміж них
Ввік не вибралась на волю
Нівечити лиш
В цьому світі людську долю
Так, як ти звелиш,
Наче справжняя царівна,
Служникам своїм,
Чи немовби королівна
Дійсна, також їм.
Ні, не буде так, недоле.
Я зроблю на цім
Світі, щоб щаслива доля
Посміхалась всім.
Євген Ковальчук, 03. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2025
автор: Євген Ковальчук