Сходила бабця до крамниці.
("Ой, краще б я там не була.
Але на Пасху, як годиться,
Потрібні яйця.") Узяла
Бабуся яйця. На полиці
На них одна ціна була,
Але на касі молодиця
Ціні тій віри не дала.
В бабусі пенсія маленька.
Смачного не куштує рот.
Не втрималася тут старенька.
В душі прокинувсь Дон Кіхот.
Розпочалася з вітряками
У бабці не на жарт війна.
Мудріють, бач, не всі з роками.
Далася їй ота ціна!
На смерть стояли продавчині,
Коритись не хотіли, ні.
Подумала старенька:"Свині.
Та хай їй грець, отій ціні!"
Яку бабусі дам пораду?
В крамниці совість не шукай.
Нам Котляревський мовив правду:
"На крадіїв не нарікай."
PS. Перепрошую за те, що неточно передала думку І.П.Котляревського:"У нас хоть трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій,
То той, хоть з батька, то здере."
. (Енеїда)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Leskiv