[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=q-N48iVT65k[/youtube]
Біжать по небу сірі коні,
Спішать в незвідані краї.
Немов зірвалися з припону,
Несуть комусь рясні дощі.
А я на них усе дивслюся,
Як можна їх призупинить?
І у думках своїх гублюся,
Втікли далеко, були мить.
Про дощ лишилася лиш мрія,
І знову небо чисте - чисте.
Дерев схилось в"яле гілля,
Спекотний день уже все ближче.
Війне десь вітер ненароком,
Дощі йому не до смаку.
І навкруги все знов замовкло,
Збудиив лиш ряску на ставку.
Роса рятує квіти, трави,
Впадуть на землю кілька крапель.
Земля спиває швидко, жваво,
Допоки сонце не вкраде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Н-А-Д-І-Я