Писати на вітер і дарувати йому слова
Вітер ніколи не зрадить він відчуває що я жива
Говорити лише з вітром , гуляти босоніж у чистому полі
і ловити у відповідь його пісні , хіба не доволі??
Садити квіти на вітер, сказитись врешті, чи квити?
Доволі волі чи без дна неволі, ні долі ні пісні
А вітер прикольний , йому я дарую і волю і долю
Його я цілую у губи холодні й поволі
Весна як розтяпа розплеще моменти
А я лиш на вітер пишу і кометам
Лиш тихо по волі розказую байки
лиш вітру лиш сонцю лиш морю і чайкам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Христя Боженова