Всесвіт... Чи хтось стоїть за справедливим законом!
Де ж його внутрішня узгодженість і домірність?
Значимість факту добра й зла стала полігоном.
Не стабільні кордони суспільства та безмірність...
Йдем до хаосу, тож не ждіть від Бога угоди!
А загальний рай, гармонія самі не прийдуть.
Мабуть, ждем втручання Розуму, помсти природи.
Помста буде за всі злодіяння і за кривду,
І за кожного тут невинного немовляти.
...Що без віри в Бога жити можна - плід уяви!?
Вибухне небо знаменно проти супостатів.
Тож кінець із кінцем прийде на усіх управа.
Бійтесь сьогодні тих, хто тьму називає світлом!
Правда стала небезпечною, як нам відомо!
Попереджувала історія непомітно...
Лицемірство на планеті щоденно вагоме.
Повернутись у минуле життю не можливо,
Як проснутись без майбутнього - бути щасливим.
Хоч минуле встане, піде в бій знайти істину...
Це початок чого? ...Чи стане люд справедливим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Маг Грінчук