Дурні, бо бідні

З  супутника  Прятули  видно  все.
Поцупив  гріш,  тобі  відразу  амба.
Теля  розумне  мамки  цицьку  ссе
і  нерозумне  ссе,  але  у  Трампа.

Хворіє  божий  світ  на  путинізм,
Москва  чекає  пострілу  «Аврори»,
з  могили  дістає  соціалізм:
«Вставай,  паскудо,  час  плодити  горе».

Це  вулиця  на  ймення:  Глухий  кут,
орда  йде  на  забій,  мов  діти  в  школу.
Як  полонений:  «Путлеру  капут,
за  зброю  більше  не  візьмусь  ніколи».

Жирує  депутат  у  нього  рай,
попід  матрацом  грошеняток  ворох,
дзвінких  монет  у  Раді  водограй…
Украли  «слуги»,  винуватий  –  Порох.
02.04.25р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2025
автор: Микола Соболь