* * *

Хай  квітень  нас  розсудить  і  мине.
Впаде  на  землю  квітом  абрикоси.
За  все,  що  не  збулось,  пробач  мене
і  за  холодні,  світанкові  роси.
Переродись  у  дрібочку  тепла,
почуй,  як  вітер  небозвід  колише,
коли  сльоза  по  шибі  потекла,
хай  не  карає  спогадами  більше.
Все  буде  так  і  ти  душі  не  край,
ніхто  не  в  силі  Мойри  підкупити.
Найдеться  той,  хто  піднесе  розмай,
сміливо  пий,  бо  ми  з  тобою  квити.
04.04.25р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2025
автор: Микола Соболь