Між пеклом і раєм, тонка крига.
Де справедливості відлига.
Буває темінь прибуває, шепоче тобі тихо.
Буває світло залітає, новим промінням.
А ти живи, рости, живи в молитвах справедливих.
Знаходь іскру в житті, ходьбі своїй.
Щоб можна було плисти між двох озерців.
Давно забута жива вода, якою зветься, вона так не з проста.
Живе вона у серці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2025
автор: Meridiana