САМОТНІЙ В ЗАБУТИМ РАЮ

В  забутим  раю  у  якому  спокійні  думки,
З`являються  вірші-душевні  з  чуттєвим  підтекстом…
Хвилюючи  фрази  пливуть,  й  мелодійні  струмки,
Складають  до  купи  катрени  –  малесенькі  екси.

Їх  пам`ять,  як  лаву  виносить  у  вверх  до  гори,
І  миттю  крилата-душа  починає  страждати…
Безмежне  кохання  його  неймовірно  горить,
Коли  в  самоті  випливають  у  пам`яті  дати,

Й  щасливі  роки  у  житті,  й  відчуття  що  удвох  –
Вони  проживуть  у  обіймах  і  щирих  цілунках.
Удень  і  вночі  відчуватимуть  ніжності  Ох,
Й  не  буде  останньої  крапки  у  гарних  стосунках.

Та  мрії  його  не  здійснились,  у  книзі  життя
Написана  інша  історія…Доля  примхлива…
Кохання  її  непомітно  пішло  в  забуття,
Його  неймовірна  любов  не  вмирає…журлива.
2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина