*****
Викину печалі
Я без співчуття
З серця й буду далі,
В світле майбуття
Гордо прямувати
Знову, знову й знов
Й сил всіх докладати,
Щоб таки дійшов
Я до нього. Буду
Доти я іти,
Доки не прибуду
Все ж я до мети.
Буду я долати
Перешкоди ті,
Що посміють стати
У моїм житті
На шляху до цілі
Тої, що обрав,
Наяву, на ділі,
Скільки б їх не мав.
Певен, їх здолаю,
Край їм покладу
Й до мети, що маю,
Я таки дійду
І реалізую
Я її в життя.
Доленьку ж лихую
Я без вороття
Обійду, щоб мати
Добрую лишень,
Щоби поживати
З нею кожен день,
Всяку мить, допоки
Не засну навік
Я, коли крізь роки
Пролетить мій вік.
Євген Ковальчук, 06. 04. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2025
автор: Євген Ковальчук