***
Живу в собі
І не жаліюсь --
Все більше бачу,
Як було :
Цей світ вже скапує,
Поволі --
У тому, часом, що жило
Та, все ж --
Минуло,
Мимоволі,
Як краплі воску у вогні,
Де новий Вік родить --
У собі,
Дитя, якому, в цьому -- жить
Дано
І... це вже буде то космічне,
Яким утрати повернуть
Духовним надбанням,
Що діти --
Новим заложеним введуть
У ті догмати пересипу,
Якою знову повстає
Титаном світу --
Україна,
Що, у народженні,
Як воскресінням новим --
Господнім духом,
Знов встає
І світлом Правди,
У святому,
Приносить вість,
Що відкриває
Життя нове,
Як бачення мого --
У дійсність того,
Що живе...
________________________________________
07.04.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2025
автор: MAX-SABAREN