Усміхнися! Мені більш нічого не треба.
Привітайся, коли мимо мене ідеш.
Я з благанням лечу до блакитного неба
І вимолюю долю собі й тобі теж.
Усміхнися! Я так у житті не просила
Ні про що і нікого. Хіба ж що шкода?
Я залишу у серці останню надію –
Ця усмішка поверне мене до життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2025
автор: Таша Прокова