Лякає ніч великими очима,
Де зріє смуток, журба і біль.
Це є наших подій причина,
Для прози вдалий водевіль.
Ти, знай! Для мене, ти, єдина.
По цьому світі десь ходиш ти.
Моя ріднесенька, моя людина!
Що прагне в небо, щоб зрости
Багато років, ти, зі мною поруч;
В моїх думках, де вирує хміль.
Стискає серце злий туги обруч.
Тебе побачити моя надія, ціль.
Ти, знай! Для мене, ти, єдина.
По цьому світі десь ходиш ти.
Моя ріднесенька, моя людина!
Що прагне в небо, щоб зрости
А з ранку нас зустріне днина,
Нехай, зупинить смуток, біль.
З нами завжди пташок родина,
Почнемо наш веселий водевіль.
Ти, знай! Для мене, ти, єдина.
По цьому світі десь ходиш ти.
Моя ріднесенька, моя людина!
Що прагне в небо, щоб зрости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2025
автор: filaya