(Роздуми над Божим Словом)
Якщо ви вже читали Новий Заповіт, то вам знайома історія про те, як Ісус прийшов у дім Марфи, де також жила її сестра Марія. Ми можемо це прочитати в Євангелії від Луки, розділ 10:38-42 (переклад Огієнка)
[i]38. І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
39. Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
40. А Марта великою послугою [b]клопоталась[/b], а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила [b]служити[/b] сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
41. Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
42. а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї…[/i]
Часто ми дивимося на Марфу, як негативний приклад, адже вона не зробила так, як зробила Марія, не сіла біля ніг Ісуса, але ще й мала до Нього Самого претензію: «Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла!!!» Можливо, Марфа спочатку просила допомоги в своєї сестри, але Марія настільки була захоплена Словами Ісуса, що вона не чула прохання своєї сестри… Тоді Марфа підходить до Ісуса і говорить Йому свої претензії… По суті, це її молитва, в якій вона відкриває своє серце і своє прохання! Як же часто ми самі розказуємо Богові, як ми уявляємо, як все має бути… І «хто» та «як» має нам допомогти.
Ісус не говорить їй, як може здатися на перший погляд, щоб вона перестала щось робити і просто сіла біля Його ніг. Він говорить їй, що знає все, про що вона журиться і турбується! «А потрібне одне!!!» Я думаю, що Ісус говорить про ДОВІРУ. ДОВІРУ САМЕ ЙОМУ!!!
[b]О Господи! Ти нам мир даруєш (шалом), бо ж усі діла наші - ти їх вчинив для нас. (Ісая 26:12)[/b]
Що позитивне є у Марфи?
Вона прийняла Ісуса в свій дім! (Луки 10:38)
Вона хоче послужити Ісусу, хоча ще не знає, як це правильно робити (Луки 10:40)
Вона зупиняється перед Ісусом і щиро говорить те, що її турбує!
Тут варто звернути увагу на грецькі слова.
[b]Клопоталась:[/b] грецькою περισπάω (періспао) — відволікати в інший бік
[b]Служити:[/b] грецькою διακονέω (діаконео) —
1. прислуговувати (за столом), обслуговувати, подавати (на стіл);
2. служити, нести службу чи служіння;
3. дбати, дбати, надавати послуги, допомагати;
4. бути дияконом, нести служіння диякона.
Тобто, Марфа, починаючи своє служіння Ісусу, була повернута в «інший бік», бажаючи догодити Ісусу, як людині, а не як Богові!
Ісус, люблячи її, Своїми Словами повертає її до Себе!!!
Глибина Божої Любові в тому, що наша історія не закінчується однією зустріччю з Господом. От так історія Марфи та Марії має продовження! Далі про цих дорогоцінних сестер нам розповідає євангеліст Іван. З 11 розділу ми дізнаємося певні подробиці. Вони живуть в селищі Віфанія. У сестер є брат Лазар. Написано, що Ісус любив Марфу, і сестру її, і Лазаря. (Від Івана 11:5) Також ми дізнаємося важливу деталь життя Марії: А Марія, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла. (Від Івана 11:2) Ця вказівка нас повертає до Євангелії від Луки:
[i]37. І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,
38. і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила…
(Від Луки 7:37,38)[/i]
Тепер ми можемо глибше зрозуміти, чому, коли Ісус прийшов до дому Марфи, де жила і Марія, вона сіла біля ніг Ісуса… Бо це вже було її місце! Біля ніг Ісуса…
Можна було б сказати, що в серці Марії є більше довіри Богові, ніж в її сестри. Але кожна з них проходить своє випробування довіри, коли вони обоє кличуть Ісуса, щоб Він прийшов та зцілив їх брата. А Він не приходить… І вони не розуміють чому… Чому ти не прийшов, адже ти любиш Лазаря??? І кожна з них говорить Ісусу одні і ті ж слова, кожна окремо.
І Марта сказала Ісусові: [b]Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат…[/b]
(Від Івана 11:21)
Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: [b]Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат![/b]
(Від Івана 11:32)
Ісус по-різному реагує на їх слова, вказуючи цим, що знає стан їх віри. До Марфи він говорить: Воскресне твій брат! (Від Івана 11:23)
А з Марією Він плаче… (Від Івана 11:33-35)
Слава Богу, Лазар воскресає по Слову Ісуса!!!
І ми ще раз зустрічаємо розповідь про сестер та брата в Євангелії від Івана в 12 розділі.
[i] 1. Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
2. І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
3. А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла… І пахощі мира наповнили дім!
(Від Івана 12:1-3)[/i]
Здається, ззовні нічого не змінилося. Марфа прислуговує за столом. Марія біля ніг Ісуса… Але змінені їх серця!!! Марфа вже не ображається, що їй сестра не допомагає. Кожен на своєму місці в Божій присутності!
Вечеря була приготовлена спільними зусиллями… А слово «прислуговувала» тут грецькою διακονέω (діаконео)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2025
автор: Галина Левицька