Мов чайка

З  тобою  витаю...  є  крила,
Мрійливо  кружляю  над  плесом,
Мов  чайка,  хитаюсь  на  хвилі,
А  потім  ступаю  на  лезо.

Ти  вітер!  Підхопиш  грайливо,
Теплом  обігрієш  і  знову,
Повієш  холодним  поривом,
Бо  любиш  відчути  свободу.

Вразливе  сердечко  у  пташки,
Та  зможе  сказати  відверто,
Зберуться  ж  насуплені  хмари,
Й  устелять  грозою  пів  неба.

Навіщо  стихії  журити?
Душі  в  благодаті  потреба,
Їй  добре  парити  в  блакиті,
Вона  там  знаходить  натхнення.

Текст  -  автора,  мелодія  і  виконання  -  ШІ



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: liza Bird