[youtube]https://youtu.be/7fAv_4eSZ78[/youtube]
[url=""]www.youtube.com/@translations_ua[/url]
Вражена була…
І налякана!
Гадала, що не проживу
без тебе я одна.
Але в думках, із ночі в ніч,
Про те, як скривдив мене ти,
Зміцніла я,
І знаю як свій шлях знайти.
Ти знову тут, до чого це?
Мені даремно демонструєш
ти засмучене лице.
Змінити мала б я замок,
І ключ було б забрати твій,
Якби я знала, що вернешся,
та порушиш спокій мій.
Тепер йди геть! Двері закрий!
І не вертайся,
Бо для мене ти чужий.
Хіба не ти завдавши біль
сказав: «Прощай».
Мабуть ти думав,
Я зламаюся і край.
О ні, не я!
Я виживу!
Допоки вмію я кохати,
Вірю, що не пропаду!
І комусь на все життя
подарю кохання я.
Я ще живу!
Я виживу!!!
Хей, хей!
Хоч пішло немало сил,
Щоб себе знайти,
І зібрати шматки серця
що покраяв ти.
І кожний день і кожну ніч,
Страждала так душа моя,
І море сліз…
Та нині відродилась я!
Тепер поглянь…
Я вже не та!
Не та прикована дівчина,
що закохана.
Навіщо знову ти прийшов,
Даремна витівка твоя,
Лише тому, хто щиро любить
Подарю кохання я.
Тепер йди геть! Двері закрий!
І не вертайся,
Бо для мене ти чужий.
Хіба не ти завдавши біль
сказав: «Прощай».
Мабуть ти думав,
Я зламаюся і край.
О ні, не я!
Я виживу!
Допоки вмію я кохати,
Вірю, що не пропаду!
І комусь на все життя
подарю кохання я.
Я ще живу!
Я виживу!!!
Тепер йди геть! Двері закрий!
І не вертайся,
Бо для мене ти чужий.
Хіба не ти завдавши біль
сказав: «Прощай».
Мабуть ти думав,
Я зламаюся і край.
О ні, не я!
Я виживу!
Допоки вмію я кохати,
Вірю, що не пропаду!
І комусь на все життя
подарю кохання я.
Я ще живу!
Я виживу!!!
Я виживу!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: Олександр Касьяненко