Пісня Кобзаря.

Заспіваю    любі  друзі  -  про  лиху  годину,
Бо  сьогодні,  в  ній  знаходиться  рідна  Україна...
Заспіваю,  витру  сльози,  що  із  серця  ллються,
Бо  уже  кругом  над  нами,  регочуть,  сміються!

Довели  країну  нашу,  до  повної  кризи,
І  не  бачимо  просвіту    ні  зверху,  ні  знизу!
Коли  ж  будемо  ми  з  вами  жити  як  у  раю?
І  здійсняться  вже  нарешті    мрії,  я  питаю?

І  летить  моє  питання  під  звуки  бандури,
Та  не  чують  мою  пісню  ті  кандидатури,
Що  ми  з  вами  обирали,  дали  їм  всю  владу,
У  відповідь  отримали  -  політичну  зраду!

Скільки  ж  будемо  стогнати  в  холоді,  без  грошей?
І  коли  ж  для  себе  самі,  будемо  хороші?
Чим  народу  залатати  безлімітні  дири,
Бо  ні  в  Бога,  а  ні  в  чорта  немає  вже  віри...

Пісня  моя    невмеруща,  як  народна  доля...
Але  її  розуміють  -  калина  й    тополя.
Заберу  свою  я  скруту,  мабудь  в  домовину...
На  тім  світі  оспіваю  -  рідну  Україну!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103746
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 19.11.2008
автор: TigraAgara