"Ми з вами - родина, сім'я", -
Сказав командир,
Коли підіймали чарк` и за н` ові звання.
Й були ці слова - не просто слова, повір!
Ми всі - це одне! Як воля та наша земля.
Ми всі - це одне! Як пальці, що стали - кулак.
Як дерева листя, коріння, гілк`и та плоди.
Ми всі - це одне! Інакше неможна ніяк.
Лише коли єдні - ми зможемо перемогти.
Тому треба чвари та зради забути навік.
Міцніше тримати єднання родинне своє.
Стояти пліч-о-пліч. Єднання - то наш оберіг!
І коли ми разом - ніхто нас не розіб'є.
Ми всі - це одне! Тому Україна стоїть
Під всіми вітрами війни - нескоренна, жива!
Так, дуже багато в нас втрат... Так, дуже болить...
Але - стоїмо! Переможемо!
Ми - це Вона!
6 квітня 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2025
автор: Андрей Кривцун