Небесний сад квітує знов,
Порошить землю пелюстками,
Весну перетворив на камінь,
Накрив м'яким, жалким сукном.
Вона плела з надій вінок,
Недосвіт льодом їх обрамив:
Небесний сад квітує знов,
Порошить землю пелюстками.
На щастя, радує прогноз:
Замовкне завтра сніжний гамір,
Веснянки полетять між нами —
Та поки ще не згинув норд,
Небесний сад квітує знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2025
автор: Яніта Владович