Моєму отцю духовному
Олегу Маланяку
в любові присвячується
В Царстві Небеснім
серце моє
з шляху сонць —
не закреслити
нині ж — це мов би воскреснуть!
Он, і: з серця
руку Христу — аж до скону:
і я не можу любити в вас
істину — а
в мені ж і
її не виконувать!..
руку в серці —
Христу аж до скону!!
В Царстві Небеснім!!
я серцем —
воскреслий!!
А і вам по шляху
(по якому?)
і в якому додому?
Ай бо — вас потрактують по закону,
у логіці,
у переможно-домовленім
по-земному!
І в поезії
Що є в крилах
Несуться й не щезнуть
І не закреслять
як не щезнути й в Царстві Небеснім
ми не посічені але — величезні!!
12.04.2025, Лазарева субота — воскрешення Лазаря,
з причастям;
після проповіді отця;
Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович