Війна забрала вже три роки

Щось  там  шепоче  тобі  дощ,
Придбав  за  безцінь  скрипку  вітер,
Самотніх  вже  три  роки  площ
Без  спогадів  нема  куди  подіти  …

[i]І  навіть  кілометри  б’ють  на  сполох,
І  навіть  завтра,  як  всьому  кінець,
Чуже  все  пропадеш  мов  морок,
Коли  ти  снів  її    митець  [/i]

Далеко  десь  забули  про  любов,
Далеко  десь  від  зрад  схилились  плечі,
Багато  рідних  і  чужих  оков,
Дивись,  які  важливі  речі  

Війна  приходить  в  кожен  дотик  твій,
У  кожен  погляд,  у  струни  тремтіння,
У  світ  ввірвався  глуму  буревій,
Як  обійняти  десь  знайти  уміння  …

Проміння  заховалося  між  хмар,
Затори  теж  наповнюють  неспокій,
Мені  не  стачить  вже  чужого  чар,
Війна  забрала  вже  три  роки


[i]І  навіть  кілометри  б’ють  на  сполох  
І  навіть  завтра  як  всьому  кінець
Чуже  все,  пропадеш  мов  морок
Коли  ти  снів  її    митець  [/i]

[i]Кавер[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2025
автор: Дружня рука