присвячується...
Народилась дівчинка - мама не хотіла.
Тільки щоб там не було, як могла ростила…
То були такі часи - страшні, важкі, суворі,
Але що дитині треба? Ласки і любові.
Дівчинка слухняна, розумна не примхлива.
Подорослішала й хоче просто буть щаслива.
Ніби вже не ті часи та мати хмурить брови
Чи то зможе інший дати дівчинці любові?
Золоті часи минули - квітку не зірвали.
Та щоб зовсім не зів’яла - трохи волі дали.
Збудувала що змогла - підкорилась долі.
Все що їй було потрібно - ласки і любові…
Вже доросла самостійна. Та сама вже мати.
І вважає дівчинка, що має віддавати…
Невибаглива, зручна… тягне лямки побутові,
Але все ще хоче… ласки і любові.
Дивляться у дзеркало очі в окулярах
Як же все втомило і усе дістало…
Дивиться навколо… думка б’є у скроні -
Не було до себе поваги і любові…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2025
автор: Любов Люта