Ісусе, Ти знав, що йдеш на смерть...
Скажи, а як то наперед все знати?
Вони не знали, що їхні чаші вщерть
Наповнені. Настав час спорожняти.
І знову чорним димом оповитий
День новий. Котрий буде останнім?
Вони ж не знали... Вербу пішли святити
У неділю рано, на світанні.
Святою кров'ю землю Божу вмито.
Понівечених тіл, мов квітів вздовж алеї.
По цьому місту знову били московити -
Злі й лукаві, юродиві фарисеї.
Ці чорні дні минуть - і буде світло,
На жаль, не всім того часу діждати.
І люд піде до храмів у неділю квітну,
І буде там убитих поминати.
І буде тихо у палкій молитві
Просити Милосердного, благати,
Щоби війну, зла жорстокий витвір,
Не зміг ніхто й ніколи розпочати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2025
автор: Марина Цуркан