- якщо бажаєте є завданнячко й поскладніше, значно складніше. Вірш того ж автора, але білий вірш:
З книги "Земная душа" (м.Кіров, 1980р.)
СЕНТЯБРЬ, Валерія Сітнікова
С. Егорову
Однажды, где-то в сентябре, под вечер,
Ты встретишь женщину,
Похожую на осень.
Не окликай её, спеши пройти
И не пытайся заглянуть в глаза,
А то увидишь в них тоску такую,
Что вслед за этой женщиной пойдёшь.
Но если ты чудак неисправимый
И не послушал умного совета —
Иди за ней, в её сентябрь дождливый,
И заблудись в круженье листопада,
Согрей ей руки и укрой от ветра.
Ты не заметишь, как случится чудо —
И девочка, похожая на лето,
Пойдёт с тобою рядом сквозь дожди.
******************************
Переклад:
Одного разу, в вересні
Переклад:
Одного разу, в вересні
Одного разу, в вересні, під вечір,
Зустрінеш жінку —
Дивну, наче осінь...
Не окликай, а обійди скоріше —
Не намагайся зазирнуть їй в очі,
Бо стрінеш в них таку жалючу тугу, —
Що враженим підеш за нею слідом.
Але якщо ти — непоправний чудій,
Не слухаєшся мудрої поради —
Іди за нею в дощовиту осінь...
І заблукай кружлянні падолисту,
Зігрій їй руки, захисти від вітру...
І не помітиш, як здійсниться диво —
І дівчинка, обернеться на літо,
Й піде з тобою поряд крізь дощі.
Переклад від мовознавиці Галини:
Якогось вересня, під вечір
Зустрінеш жінку,
Схожою на осінь .
Не окликай її, старайся повз пройти
Не споглядай у її очі
Зобачиш в них тугу такую,
Що слідом за цією жінкою підеш.
Але якщо дивак ти безнадійний
І не сприймеш розумної поради,
За нею йди, у її вересень з дощами
І заблукай в кружлянні падолисту
Зогрій їй руки, захисти від вітру.
Ти й не помітиш, як здійсниться чудо -
І дівчинка, яка точнісінька як літо,
Поряд з тобою піде крізь дощі.
Цей вірш розповідає про внутрішній вибір серця, про зустріч із загадковою жінкою-осінню, яка символізує сум, глибину, зрілість, а можливо — душевну травму чи самотність. Автор попереджає: не заглиблюйся в її погляд, бо побачиш у ньому жалючу тугу, яка здатна зачепити душу настільки сильно, що не зможеш пройти повз — підеш за нею, розчиняючись у її світі.
Але якщо ти — "непоправний чудій", тобто романтик, мрійник, нераціональний серцем — тоді йди. Іди за нею попри сум, попри холодну осінь. Пройди з нею через труднощі (дощ, листопад, вітер) — зігрій, підтримай, захисти. І тоді станеться диво: її серце, розморожене твоїм теплом, знову розквітне — вона перетвориться на літо, на дівчинку, що йде з тобою поруч у нове життя.
Це не просто історія про кохання, а про силу співпереживання, про те, як справжнє почуття здатне змінити людину і зцілити навіть найглибші рани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2025
автор: Данило Київський