Квіти не у вітальню, а на могили.
Голос коханих зберегли телефони.
Сльози безсилля відбирають усі сили.
Душі спустошені пусткою вдома.
Шкрябає стінки живого скорбота.
Цього́ не торкнеться рука забуття.
Крається серце, за спогадом – фото.
Фото, в яке вмістилось життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2025
автор: Андрій Лагута