По дванадцяте включно, а може і трохи згодом,
Вітер з Дикого Заходу знову досягне мети!
Мексиканська текіла завжди у союзі з народом,
Спорадичні ковбої не терплять в житті марноти.
Вздовж пустельного шляху, який оминає півсвіту,
У блакиті агав ріже мишу грайливий койот
Й демократи вже губляться в сенсах широкого вмісту
Вікопомних здобутків між республіканських чеснот.
Лівобоким автівкам мабуть перспективи не має!-
Світ втомився від довгих сюжетів про власний геном.
Ситі й тихі часи без свавілля й крові не минають -
Чужеземці з Монголії кращі ніж свій кватерон…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=ee9h0x6-Czc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2025
автор: bloodredthorn