Небо хмари вкрили.
Почнеться дощ за мить
Із усієї сили,
Можливо, загримить.
Рясні дощу краплини
На землю упадуть
І з кожної зернини
Із часом проростуть
І овочі, і квіти,
І фрукти запашні,
І ягоди, що віти
Тримають ночі й дні.
Все, що земля ця має,
Насититься дощем.
Так, часом викликає
Він у душі в нас щем
Та інші почування,
Як він, лише сумні,
Які без співчування
Гнітять у дні хмурні;
Однак земля багата
Лиш завдяки йому,
А також – наша хата.
Важливий дощ тому.
Якби лиш сонце сяло
У синіх небесах,
Промінням наповняло
Все на полях, в лісах,
В садах, то ми б не мали,
Що нині є у нас,
Тоді б нас обіймали
Лиш злигодні весь час.
Тож вдячні ми повинні
Дощу за це буть всі,
Сприймаючи віднині
Цей світ у всій красі.
Євген Ковальчук, 18. 05. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2025
автор: Євген Ковальчук