Невимовний біль утрат…
Осінній сум весною…
Коли природа квітне,
А скрізь нема спокою…
Машин потік невтішний,
Як флейти різкі звуки…
Немов зустріли зиму
Ридають від розпуки...
Думки, неначе струни…
Гірчить весни натхнення…
Небес проміння осяйне –
Вбивцям нема прощення…
В. Ф. – 14. 04. 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2025
автор: Веселенька Дачниця