Я до тебе приходжу на каву,
Розповім тобі все, що болить.
Моє море безкрає, ласкаве,
Лише ти можеш серце зцілить.
Прошепо́чу я щиро й несміло,
Як дитям ще хотіла побути.
Та життя вже дорослой зробило,
А тебе не змогла позабути...
Ти — мій простір, натхнення, надія,
Ти, як сонце, що гріє щомить.
Я б ніколи не зрадила мрію —
Хоч годину з тобою прожить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2025
автор: Олександріса