Вже пів країни в руїнах,
Сиплеться смерть із небес...
Бідна моя Україно,
Бог не для тебе воскрес?
І не для тебе ті муки
Він пережив на хресті?
... Постріли, вибухів звуки
Чують не всі? чи не ті?
Люди, чи вам засліпило?
Вся Україна в вогні,
Зброї немає, і сили
орків здолать в однині.
Всі відвернулись, заснули,
Що це - реальність чи сон?
Суми, Дніпро... вже забули?
Харків , Чернігів, Херсон...
Впевнені? станеться диво?
Дива немає ніде...
Чуєш, Європо щаслива,
Звір і до тебе прийде.
Скільки б ви не хитрували,
Не задобрити його.
В дикої тої навали
Хиже, бездонне нутро.
Правилам їх не навчили,
Їм не відомий закон.
Тільки від спільної сили
Може сконати дракон.
Голови всі відітнути,
Рештки спалити до тла.
Можна тоді лиш зітхнути -
Впала імперія зла.
Зникне, згорить, спопеліє
Плем'я мокшанське з боліт.
Вітер ту згадку розвіє,
Врешті - очиститься світ!
2024 - 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2025
автор: majra