лот №: 0.
ціна: безцінний.
та ніколи не найцінніший.
себе уцінюєш,
обезцінюєш
заради інших, заради інших.
я зрозуміла
ТВОЮ ціну,
та заплатити її не взмозі.
кращих цінителів
побажавши,
ТЕБЕ залишила на дорозі.
в страху зламати
я не знала,
що ТИ вже був таким раніше.
в страху знецінити
мною прериречений
ТИ на знецінення тими іншими.
очі невинні
щенячо милі…
так ТИ і люблений, як щеня.
всім своє серце
роздав за безцінь,
лише себе не любив ні дня.
ТЕБЕ знецінюють,
обезцінюють,
тим націнивши самих себе.
їм доостанку ТИ
самовідданий.
вони – усе, що у тебе є.
а в них ще є
ціле життя,
не самовіддане взамін.
в своїй коробці
при дорозі
себе згубив посеред цін.
замолодий
для антикварів,
та застарілий
вже для грошей.
ТВОЯ ціна зросте в ломбарді
пізніше може, пізніше може.
і йдеш ти далі,
нецінно-цінну несеш на продаж
свою любов.
чекаєш цінників,
ставок, абмінників…
та вже порожній аукціон.
* * *
і ось - цінитель,
яким і снив ТИ.
до зустрічі з цим диво-богом
так дивовижно
недооціненим
ТИ ще ніколи не був до того.
а я.. що я…
мушу дивитись,
писати "ТИ" з великих літер,
аби
засліплений собою ТВІЙ цінний бог
ТЕБЕ помітив.
хотіла лиш,
аби ТИ мав
своє життя, свою дорогу.
аби у тебе був
ТИ сам.
аби себе любив хоч трохи.
бо ця любов – єдина в світі,
що і у радості, і в горі
попри усе
буде взаємна,
попри усе
буде з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2025
автор: Мона Вінчі