Я день свій починаю із пісень
Про Україну, славою повиту,
Про боротьби її високий сенс,
Сльозою материнською политу.
Я знаю біль дочірньої сльози
І зрадою отравленого серця,
Утіху від весни і борозни,
І Перемоги у нерівнім герці.
Усе це робить сильною мене,
І правоту укотре всім доводить,
Своїх убивць народ мій прокляне,
Й нові жита на нашім полі вродять.
І будуть жити мати і дитя
Під небом вічним, де мандрує сонце,
А світ збагне ціну усіх звитяг.
«Братами» стануть ляхи і естонці,
Французи, шведи і іспанці теж,
Британці і словаки – вся Європа,
Бо у братерства не буває меж.
Ми ж українська нація – «укропи».
21.04.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2025
автор: Ганна Верес