Приїзджав онук на Пасху до Зінки зі Львова.
На машині тій… без даху. Посвятив обнову.
Ти би бачила! На пиці дохла мошка й мухи!
А як їхав- мружив очі і тряслися вухи.
Жінка з сорому під землю ледь не провалилась!
Як на той кабріолет і внука дивилась.
Про хорошу обдуваємость в нього пішла мова.
Зінка митку йому дала:» Витри тімʼя й лоба!
Якби знали про що мрієш, копійки б не дали!
Стільки грошей - щоб мух їсти і ворони срали!»
Валентина Дацко/ Урода Гонорова пані
Запрошую на мій ютуб - канал «Гонорова пані»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2025
автор: Гонорова пані