Вітер-вітер так грайливо
Трусить квіти з яблунь, сливи.
Не впізнати вже садок
Завірюха з пелюсток.
Утомившись, сів на гілці,
Як заграє на сопілці!
Грати він у нас мастак:
Музикант та ще й дивак.
Звучить музика весняна
І калина-наречена
Білим вельоном вражає.
Вітер вже на скрипці грає.
Віртуоз душа-скрипаль,
Лине музика удаль.
Квіт чарівно ввись злітає,
Біле срібло вальс кружляє.
Мить...і в лузі, неспроста,
Цілував кульбаб в уста
І фіалки пригортав,
В ритмі музику складав.
На містку зустрів Весну,
Жабенят збудив від сну.
Хор тепер звучав жабиний,
Вітер грав на клависині.
Хоч дивак наш музикант,
Очевидно, тут талант!
Ранні танці, що весною,
Змінить осінню, зимою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2025
автор: Галина Лябук