Рідний сад - ніби диво:
Груші, яблуні, Венгерка слива,
Лутові вишні і калина,
При дорозі - горобина.
Хміль розрісся на огорожі,
Ніби страж, що на сторожі.
Все до ладу, як годиться
В саду з дерева криниця.
Хатка для зимівлі бджіл,
Дубові лавки і дубовий стіл.
Різноквіття стелить садом,
Пахне квітом, пахне медом.
Мир і спокій — земний Рай,
Живи людино, і співай.
В одну мить щось загуло,
Бах і торах! Cадка, як не було.
Дім розтрущений палає,
Бджіл і пасіки немає.
Вирва пекла - метрів п’ять,
Сердечний гнів не обнять.
Сльози горя, сльози смуту,
Сльози волі, та не покуті,
Сльози мужності й відваги,
Сльози Віри й Перемоги.
Ми ж з козацького Роду
І безстрашні в боротьбі за Свободу.
Зло не приходить само,
Його ми здавна сторожимо.
Квітень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2025
автор: Сокол