А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
Коник зелененький
травичку щіпав,
все, що зелененьке,
ніжками топтав,
ніжками топтав.
Уявіть собі,
уявіть собі,
зовсім зеленький коник
на траві,
а тепер ці коники
у моїй руці.
І не думали,
і не гадали,
ось так вони попали,
їжа павука,
хі-хі, ха-ха, обід павука.
А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
Уявіть собі, уявіть собі,
жабка теж зелена,
з'їла стрибунця,
хі-хі,ха-ха, з'їла стрибунця.
Коник дострибався,
високо взлітав,
жабі туніядці
на язик попав,
хі-хі,ха-ха, з'їла стрибунця.
Уявіть собі, уявіть собі,
На вашій ладоні
Всі ці стрибунці
І всі їхні долі
у вас у руці,
хі-хі, хі-хі.
[b]Мамонтьонок[/b]
Садок вишней,
садок вишневий,
біля додому,
Дорога,
дорога..
до-до-му,
до-до-му.
Ви мамо,
ви мамо, наш,
наш мамонт,
мамонтьонок,
На лавочці,
біля молодухи,
біля вишні
у білій, у білій фаті.
Яка ж ви красива, мамо.
Яка ж ви красива,
вродлива.
Мамо, мамонтьонок.
Синіє в траві
ба-рвінок.
Наш, коханий ви,
мамонтьонок,
дбали про нас ви з пильонок.
Який же милий ви, мамо, мамотньонок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2025
автор: oreol