Родіна і на ура.
Сталіна дар.
Термін створив
й нам заповів.
В бій цим гаслом народи
він він.
У нас є родина,
І рід є у нас.
Патріотизм - то смерть,
то на фарш.
Кроком руш.
Дорога широка,
Назад же вузька.
Родіна це, на ура.
Не дбали й не дбають
про наше життя.
Піймали, впихнули
Й людини нема.
І кажуть - війна.
Родіна кажуть,
Якої ж нема.
Там, де родився,
там і згодився.
Родині своїй ти б ще пригодився.
Убивць із людей
чомусь тут зробили,
бо шахраї на цім заробили.
За що йде війна?
За статки вельмож.
Було все народне
І недра й земля,
заводи, дороги.
Тепер - олігархів,
чому ж ці чорти
та не воюють?
Чому ще і досі
ми їх годуєм?
Родина і Родіна то не одне,
Родина близьке, все інше ж чуже.
Всі хочуть миру, а не війни.
Ситі по горло від цеї чуми.
Кажуть ресурси Трамп вимагає?
А хто й що конкретно з ресурсів цих має?
Бандити двно їх прихопили,
Ви всі мовчали, за газ свій платили.
Наш газ нам Європа завжди ж продавала,
На нас ця Європа завжди й заробляла.
В ЄС олігархи наші живуть,
Все наше ж вивозять,
А ми мов сліпі,
Невже ми тупі?
Давно вже пора
владу народу
І землю й доходи,
Лиш потім війна,
У босих й голодних
перемог же нема.
Досить колоній
на нашій землі,
досить магнатів,
досить царів.
І не вони за хай говорять,
Ми то не стадо, ми не тварини.
А то тут за всіх давно все рішили,
У нас не питали, нас обділили
І непомітно так опустили.
Ніби ні прав в вас немає і сили.
М'ясо для фронту й букет на могилах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2025
автор: oreol