Тепло загублених ночей

Чому  в  нас  мало  часу,  теплоти  ночей,
Та  ті,  що  є,  пройдуть  в  пустих  розмовах.
У  світі  безліч  є,  непізнаних  речей,
Зникають,  жаль,  в  безжалісних  дорогах.
-
Знов  мовчки  дні  пройдуть,  і  без  тепла,
Не  взмозі  твої  риси  відшукати.
Не  встигну  привітатись,  як  пора,
Бо  час  збіжить,  збиратись,  знов,  прощатись...
-
Весь  світ  живий,  безмежний  для  чудес,
Це  серцем  я,  не  в  силі  осягнути.
І  кожний  крок,  весь  час  мене  болить,
Бо  тільки  в  снах  зможу  тебе  відчути.
-
Хай  час  розтліє  світ,  а  слідом  й  нас,
Я  кожну  мить  буду  тебе  чекати,
Хай  дощ  розмиє  відстані  і  страх,
Я  буду  жити,  щоб  тебе  кохати!

04/2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2025
автор: Олесь Франк