Не запізнитись би
нам на пів слова,
крок…
Зранені голуби…
Без слухачів Пророк…
Зношені шви доріг
просять дитячих ніг…
Рідний чужий поріг
всіх обігрів, як міг…
Сльози у нас без тіл –
мокрий від них етер.
Має сто тисяч сил
дівчинка-волонтер.
Наголо – почуття.
Рветься душа із пут.
Просимо вороття
часу без горя й смут.
Каїн посіяв гріх
ген по землі усій…
Знищити все і всіх?!
В небі формують стрій!
Гарту візьме клинок
з полум’я боротьби!
Нам на пів слова,
крок
не запізнитись би…
©Наталія Погребняк
Зі збірки "Межа" (2023)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2025
автор: Наталія Погребняк