Ненависна – ворожа Росія…
Чим ти зможеш себе оправдать?
Тим, що «цар» твій «правдивий месія»?
Або тим, що Європі - під стать?
Чим, ти можеш втішати Народи?
На красивій планеті Земля?
Тим, що топчеш, як слон «огороди»*
Що, агресор – твій «цар» із кремля?
Що, тобі не хватає для щастя,
Щоби враз – заспокоїть тебе?
Нахіба - твоя влада нещасна? -
Що тримає катів, хай помре…
Всі серця матерів – чиїх діток
Відправляєш на смерть – просто так…
Та невже у вас люду надлишок?
Твій народ, це дрібниця? – кріпак.
Ти воюєш жорстоко й нахабство –
Виявляєш усюди свою?
Де твої доброчесності братство,
Добродушність у вашм краю?
Де твоя Православна та Віра -
Незгасаючий Божий Закон? -
Він шановний у Світі безмірно…
Але, в вас, це спотворений клон!
Чом, не можеш рушати спокійно,
Жити, сіяти в Світі Добро?
Де ступаєш ти – Там всюди війни…
Там страждає звичайний народ.
Ненависна всіма ти і всюди –
Влада злодія – кара людей…
Кричите всі Ура – тому Юді,
І тому ще живе той кащей.
2025 написано за мотивами
«городи»* - у переносному значенні – чужі землі.
PS -За мотивами мого вірша, який на рус.яз у 2019 році
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина